ГоловнаПРО ГУІсторія становленняКерівники пожежної охорони Львова у 19 та на початку 20 століть
 Версія для друку
Керівники пожежної охорони Львова у 19 та на початку 20 століть

 

5.jpg   На особливу увагу заслуговують й інші керівники пожежної служби міста Львова, короткі біографічні відомості, про яких до нас доносить історія.
   Павел Праун (1836-1910) народився у с.Королівка поблизу Лежайська (тепер Польща). У молодому віці вступив на військову службу, на відмінно закінчив саперну академію Тульні. Брав участь в італійській кампанії 1859-го року, за що був нагороджений орденом Залізної Корони третього класу.
   У вересні 1864 року П.Праун був призначений інспектором пожежного корпусу міста Львова. З його ініціативи у місті з 1868-го року почало діяти добровільне пожежне товариство “Сокіл”. П.Праун був серед ініціаторів створення у 1875-му році Крайової Спілки добровільних пожежників Галичини й Лодомерії. У 1886 році очолив крайові курси пожежної справи та водночас створену при них технічну комісію.
   Павел Праун власним коштом підготував підручник “Практичні вказівки з облаштування пожежної охорони й гасіння пожеж”, що побачив світ у 1869-му році.
   П.Праун подав у відставку з посади начальника корпусу пожежників Львова 21 січня 1906-го року, але продовжував його фактично очолювати до квітня 1906-го року.
   Помер Павел Праун 3 грудня 1910-го року.
   Юзеф Житний (1867-1914) народився у Львові. Під час військової служби став чудовим фехтувальником. Про свою майстерність та участь у різних турнірах із фехтування розповів у підготовленій за власний кошт брошурі.
   Капітан запасу Ю.Житний 8 лютого 1906-го року був призначений начальником пожежного корпусу м.Львова. входив до складу керівної ради Крайової Спілки добровільних пожежників Галичини й Лодомерії, очолюючи секцію професійних пожежників.
   1 серпня 1914-го року Ю.Житний був мобілізований австрійським командуванням на фронт. У вересні того ж року, будучи тяжко пораненим, потрапив до російського полону. Помер Ю.Житний у польовому госпіталі 28 жовтня 1914-го року.
   Флоріан Злотовський (1864-1918) народився 4 травня 1864-го року у Перемишлі. Після закінчення 4-х класів реальної школи у 1881-му році вступив до львівської вчительської семінарії.
   З вересня 1884-го року до 28 лютого 1894-го року вчителював у Бібрці під Львовом. Тоді ж став членом місцевого добровільного пожежного товариства, чотири роки виконував обов”язки заступника начальника цього формування.
   З березня 1894-го року працює адміністратором повітової каси для хворих. Після переїзду його сім”ї до Львова у 1896-му році став переможцем у конкурсі на посаду другого заступника начальника міського корпусу пожежників. Службову присягу склав 24 червня того ж року.
   Ф.Злотовський брав активну участь в оновленні застарілих приписів сажотрусної корпорації, вносив пропозиції щодо поліпшення мобільних можливостей корпусу.
   У вересні 1914-го року прийняв командування корпусом. З його ініціативи в роки Першої світової війни, аби замінити мобілізованих на фронт чоловіків, до пожежного корпусу приймали жінок, які проявили себе якнайкраще.
   Помер Флоріан Злотовський 27 квітня 1918-го року, похований на Личаківському кладовищі.
   Гілярій Еліясевич (1848-1910) народився у селі Снавич. Здобув 2-класну освіту в польській школі. Служив у 80-му полку австрійської армії, де за 6 років і 9 місяців дослужився до звання фельдфебеля.
   У червні 1871 року вступив до корпусу пожежників міста Львова на посаду четвертого сержанта. А 28 грудня 1882-го року Г.Еліясевич був призначений інструктором і водночас першим заступником начальника пожежного корпусу.
   Залучався до проведення крайових пожежних курсів, входив до складу екзаменаційних комісій.
   Помер Гілярій Еліясевич 26 січня 1910-го року. Похований на Личаківському кладовищі.
    Твіт